КОКАИН Эквадор КОКАИН Columbia Воскресенск

Ехал я домой, после долгого и успешного выступления, под кайфом от аплодисментов и хорошо накурившись. Решил я скоротать дорогу через темный дворик, где было известно, что можно закладки купить. Слышал я уже давно о таком месте, где можно прикупить стимуляторов, но только сегодня моя душа пожелала немного разнообразия. И что бы вы думали? Заказываю себе целый граммик коки! Неужели настала пора.

Позже, когда я уже пришел в свой новый костюмчик, вдавленный в неотстиранную люксовую подушку, думал о том, что делать дальше. Примерно в это время ко мне вломилась бригада легавых. Блин, подумал я, они-то уже догоняются. Лицо же у меня засмеялось, ибо я знал, что ничего им не докажут. Ведь я всегда готов к таким случаям, и мой центровой давно заточил свои козыри.

А ведь они такие смешные, эти полицейские. С полным серьезным видом пытались сказать мне, что покупка наркотиков — это плохо. Да ладно, дружочки, их жиза уж точно мне не показатель! Я вот тут накуриться решил и забил на их мнение. Поговорили мы немного, разделились на радостях.

А потом я решил сделать то, о чем давно мечтал. Под Кайфом от коки решил набить себе тату на лице. Быть может, многие скажут, что это дико и неадекватно. Ну и ладно! Мне пофигу на их мнения! Это же моя шкура, я сам решаю, что делать с ней!

Ох, какие воспоминания всплывают, когда вспоминаю этот момент. Я помню, как радостно выбирал рисунок, обсуждал его со стимулёнными друзьями. И в итоге сделал свой выбор. На лбу у меня теперь радость жизни воплощена в виде огромной улыбающейся смайликовой смешинки.

Изначально, помню, немного боялся боли. Но оказалось, что я ее даже не ощутил, ведь стимульнулся перед процедурой как надо. Все было быстро и безболезненно. Я чувствовал только прилив адреналина, жиза просто притекала мне прямо в кровь.

А теперь я такой, вот такой крутой наркоман-комик с тату на лице. Когда я выхожу на сцену, все сразу обращают внимание на меня. И как они могут не обращать, ведь я просто сверкаю своей оригинальностью и безбашенностью. И, конечно, всегда есть те, кто смотрит на меня с осуждением. Ну их, не моё дело, что у них в голове не так работает!

Все-таки, жиза — удивительная штука. Кто бы мог подумать, что я, простой паренек со средним доходом, куплю кокаин и набью тату на лице. А теперь я стал своего рода символом свободы и бунта. Я показываю людям, что можно быть самим собой, не обращая внимания на общепринятые стандарты и предрассудки. И поверьте, это прекрасно!

Бро, ты не поверишь, что со мной случилось вчера вечером! Я как обычно ходил покупать свои закладки, чтобы улететь в другое измерение, но на этот раз все пошло по-другому. Я такой расколбасился, решил почувствовать себя настоящим Тайсоном, да еще и со своим барбиком в руках.

Кстати, ты знаешь, что это за слово "крысить"? Ну, это когда воруешь у своих, да так, чтобы они не заметили. Я всегда так делаю, чтобы в фартуке свои закладки спрятать. А потом дело принимает подъем! Все на ура!

И вот, я иду такой по улице, гоню свою драчку и думаю, как бы побыстрее прийти в себя. И тут мне встречается мой старый друг, Коля. Он тоже в теме, знаешь ли, любит свою крэк и балдеет от закладок.

Ну, мы с Колей начинаем общаться, я ему рассказываю, какой я крутой, и как много я уже успел уколоть. Он такой впечатлился, что решил попробовать у меня. И я, конечно же, не мог отказать ему в таком удовольствии.

Началось веселье! Мы сидим в парке, там так тихо, а я чувствую себя на вершине мира. Но тут наступает самая неловкая ситуация – я нечаянно откусил Коле ухо! Ну, словно настоящий Майк Тайсон! Говорю тебе, бро, я испугался, как Джокер перед Бэтменом!

Он визжит, а я в шоке. Неужели я настолько улетел, что даже своего друга не узнаю и откусываю ухо? Впервые в жизни я пожалел о том, что у нас нет возможности сделать "отмену последнего действия".

На следующий день я приходил к Коле с цветами, извинялся, рассказывал, что это все из-за того, что я так улетел. Но он все равно меня бил. Наверное, не поверил моим извинениям. И я его понимаю.

Но знаешь, бро, это был настоящий урок для меня. Они могут помешать дружбе, портить жизни и раскалывать нас. И не стоит поддаваться искушению легкого улета.

Все эти слова типа "закладки", "крэк" и "барбик" – они из молодежного сленга. И не только к откушенным ушам.

Так что, бро, давай оставим это в прошлом и будем лучше заниматься тем, что приносит настоящее улет. Мы можем быть крутыми без этого всего. А вот ушо у Коли уже никогда не вернется.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.